Я, чувак, расскажу тебе какой мощный трип я пережил, братан! Хватайся за салфетку, попей чая и присоединяйся к моей истории, которая запомнится, как сумасшедший рэперский рассказ о том, как я покупал закладки и пошел обдолбанным в школу на уроки!
Отправился я в тот день на скамку, как белый герр на заднем сиденье моего лейма. Нужно было обновить запасы для моей креативности и вдохновления. Включил музыку в наушниках, кайфуя на полную катушку.
Дай, чувак, пусть бит дрожит в моей голове, пока я буду думать о новых рифмах и стилях!
Прибыл я к магниту, где всегда можно найти своеобразную релашку для головного балагана. Вечерело, и я чувствовал пульсацию в своих венах, ощущая, что кайф скоро прибудет. Пробрался внутрь, магазин был наполнен ароматами опийчика и марочки.
Там, где-то среди леймов и провокаторов, я нашел свою долгожданную цель - коробку закладок. Они, как неоновые огни, казались мне лучами фантазии и вдохновения. Мне хотелось попробовать все сразу, но я был осторожен. Взял пару магнитов, чтобы примагничить их к своей эйфории.
"Сейчас преподам всех обломаю на уроках, уставлю глаза, а они будут не понимать, в какой я реальности сейчас нахожусь!" - подумал я, смеясь самому над своими темными мыслями.
Спрятал закладки в карман своих рваных джинсов и пошел медленно и неуверенно к школе. Завязывался дождь, а я ощущал, как его капли медленно сошлись с горестными мыслями в моей голове. Шел по улицам, словно марионетка, двигаемая ритмом геррнутой музыки в наушниках.
Наконец, я проник внутрь школы, притаивая свои закладки в тайнике под математической таблицей. Мои друзья, с которыми мы рассматривали каждую закладку, были готовы встретить меня с легким недоумением.
"Куда ты пропал, бро? Ты такой скомканный и неразборчивый. Все нормально?" - спросил Марчело, самый забавный тип из нашей команды.
"Ваще не ожидал увидеть тебя таким. Надеюсь, ты все контролируешь, братишка!" - продолжил он на нотке сарказма. Бля, просто ёбнулся, подумал я про себя, приветствуя стены, которые начали менять форму около меня. Их контуры становились все более размытыми и абстрактными.
"Дружба наркоманов, эй, парни. Мы всегда будем держаться вместе, но я сейчас не на земле!" - весело крикнул я, а мои друзья просто развеселились от такого поворота событий.
Во время урока физики я понял, что тайники под партой стали моим личным притоном и убежищем. Я достал закладку с головой, словно настоящий наркобарон, уставившись на оргазмический рисунок на ней. Мой учитель, грозный и строгий, начал говорить что-то невнятное, но я уловил его голос, словно бы сказки, рассказываемые ночью под луной.
Похуй на все эти формулы и законы Ньютона. Я уже нашел свой закон - закон кайфа и невероятного вдохновения. Не понимаю, как они могут быть такими пассивными, когда вокруг столько грандиозных вещей!
Не знаю, сколько времени прошло, пока я бездумно размышлял о своих наркотических фантазиях. Уроки прошли, как в тумане, а я только радовался, что меня не выгнали из школы. Ведь я просто искал вдохновение, свою долю нирваны.
Вот так, братишка, я прошел этот день, обдолбанный наркотиками, но обогащенный новыми впечатлениями и опытом. Идти в школу на закладках - это чувство полного освобождения и непредсказуемости. И, как говорят, то, что нас не убивает, делает нас сильнее!
Так что, не суди строго, любой может искать свою независимость и вдохновение на своем пути. И жизнь - это наше сценическое шоу, братаны, где мы сами выбираем роль, в которой хотим играть!
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |